Музейний комплекс

 КРАЄЗНАВЧО-ЕТНОГРАФІЧНИЙ МУЗЕЙ ЦЕНТРУ ЕКОЛОГО-НАТУРАЛІСТИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ СУМСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Вписуючи нові сторінки в історію України, сучасне покоління повинне зберегти для майбутнього предковічні надбання народу. Особливе місце по збереженню, використанню, популяризації історичної минувшини належить музеям при  закладах освіти.

Краєзнавчо-етнографічний музей Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Сумської міської ради (далі – ЦЕНТУМ СМР) постійно проводить роботу з патріотичного виховання молоді, експонує та популяризує історико-культурні надбання рідного краю засобами навчальної, виховної й просвітницької роботи.

ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ МУЗЕЮ

Експозиція краєзнавчо-етнографічного музею була започаткована у 2000 році відповідно до наказу від 27.12.2000 № 23 «Про створення комплексу з народознавства». Були визначені основні завдання в її своренні – це зібрання предметів старовини, які відходили із активного вжитку українців нашої місцевості, залучення вихованців до пошуково-дослідницької роботи, збереження історичної пам’яті про український народ.

У 2001 році в музеї почали проводити екскурсії для здобувачів освіти закладу, учнів закладів середньої освіти і гостей міста.

У 2007 році музей був зареєстрований управлінням освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації і отримав статус краєзнавчо-етнографічного (свідоцтво № 19-169).

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України (далі – МОН України) від 22.02.2012 № 213 «Про присвоєння та підтвердження звання «Зразковий музей» при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту» краєзнавчо-етнографічний музей Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді отримав статус «Зразковий музей». Згідно з наказом МОН України від 27.10.2021 № 1142 «Про затвердження рішення комісії Міністерства освіти і науки України з присвоєння звання «Зразковий музей» краєзнавчо-етнографічний музей ЦЕНТУМ СМР підтвердив статус «Зразковий музей».

ТЕМАТИЧНІ РОЗДІЛИ МУЗЕЮ

Музейне зібрання об’єднане єдиною концепцією «Традиційне село – це колиска українського роду». Відповідно до концепції тематико-експозиційний план включає три великі розділи: «Українська хата»,  «Сільське подвір’я», «Традиційний одяг Слобожанщини». Кожний розділ розподіляється на теми наступним чином:

Українська хата:

1. Інтер’єр хати. Духовні центри житла.

2. Народні меблі.

3. Гончарні вироби в побуті українців.

Сільське подвір’я:

1. Архітектура давнього села.

2. Інвентар і ремесляний реманент у садибі українця.

3. Обереги двору.

Традиційний одяг Слобожанщини:

1. Традиційний народний одяг.

2. Одяг середини ХХ століття.

Як доповнення до основної експозиції створено куточок міщанського побуту ХХ століття: самовар, грамофон, посуд мануфактури М. С. Кузнєцова, стаціонарний дисковий телефон.

До кожного розділу підібраний список підтем краєзнавчого спрямування.

Більшість музейних предметів побутували на території Сумщини, але в експозиції наявні також предмети з Чернігівщини і Полтавщини.

ЗМІСТ І ФОРМИ МУЗЕЙНОЇ РОБОТИ

Метою роботи музею є залучення учнівської молоді до процесів дослідження, вивчення та збереження історико-культурної спадщини України та рідного краю, формування у свідомості здобувачів освіти та екскурсантів системи поглядів, принципів та цілісного уявлення про історико-культурний потенціал українського народу,  поваги до звичаїв та обрядів рідного народу.

Музей існує як динамічний, інтерактивний освітній простір. У експозиції передбачена можливість для екскурсантів товкти зерно на ножній ступі, вправлятися із рублем і качалкою, «микати мички» на гребені з гребінкою. Комфортна атмосфера  музею сприяє діалогу педагога зі здобувачем освіти, відвідувача з музейним експонатом. Екскурсант не тільки споживає продукт музейної діяльності, але і є його активним творцем. Цей аспект окреслює О. В. Караманов, зазначаючи, що однією з переваг освітянського музейного простору є можливість «ознайомлення з предметом у безпосередній взаємодії з ним (потримати в руках, спробувати завести механізм, виконати з його допомогою певне завдання тощо)».

Основними формами роботи є екскурсії, екскурсії-заняття, масові виховні заходи: театралізовані свята, квести, інформаційно-розважальні програми; презентаційні заходи, майстер-класи, виставки, музейні заняття.

Основними напрямками діяльності музею є фондокомплектуючий, музейно-організаційний, освітньо-виховний.

ЗМІНИ В ЕКСПОЗИЦІЇ ТА ФОНДАХ

Фондокомплектуюча робота. Заведена інвентарна книга обліку музейних предметів (від приватних осіб для музею передано більшу частину предметів), у 2016 поповнення фонду дозволило створити ІІІ розділ експозиції «Традиційний одяг Слобожанщини». Кількість музейних предметів зросла на 90 одиниць. Змінений дизайн інтер’єру хати: декорована піч, мисник, вікна витинанками – в результаті творчого проєкту «Витинанки в інтер’єрі житла рідного краю».

Поповнюються зібрання музею завдяки пошуково-дослідницькій роботі, тісному взаємозв’язку з роботою гуртків декоративно-ужиткового спрямування, а також популяризації роботи краєзнавчо-етнографічного музею серед міської громади. Творчі роботи здобувачів освіти, які продовжують традиції народного мистецтва, знаходять своє місце у фондах музею. Педагоги закладу та небайдужі відвідувачі передають на довічне зберігання музею предмети старовини.

У 2021 році фонд музею поповнився 22 новими експонатами (сорочка-вишиванка, глечик, ложки дерев’яні, рушник вишитий, праска на електричній підставці), що дало змогу розширити тематику екскурсій. Запроваджена нова тематична екскурсія: «Праска в милому і майбутньому».

ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТАЦІЇ, ЩО ВЕДЕТЬСЯ В МУЗЕЇ. ФОРМИ САМОВРЯДУВАННЯ В МУЗЕЇ

Музейно-організаційна робота забезпечує функціонування музею згідно з планом роботи музею.

З метою приведення експозиції музею у відповідність до вимог законодавства, підвищення ролі музеїв у патріотичному вихованні дітей та учнівської молоді й у відповідності до наказу МОН України, Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді від 08.10.2021 № 282 «Про деякі питання діяльності музеїв закладів освіти» у ЦЕНТУМ СМР оновлено Положення про краєзнавчо-етнографічний музей Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Сумської міської ради, затверджене наказом по Центру від 28.05.2020 № 56, уніфікований паспорт, раду музею, самоврядування здобувачів освіти музею, до якого входять актив і екскурсійні групи здобувачів освіти; «портфель екскурсовода» (стародавні фото слобожанського краю, для візуального доповнення екскурсій), ведеться облік проведених екскурсій та освітньо-виховних заходів, існує каталог  музейних експонатів.

Самоврядування здобувачів освіти музею кожен рік оновлюється. У канікулярний час проводиться навчання активу і екскурсійних груп. На зимових канікулах проходить конкурс екскурсоводів, визначається тематика досліджень здобувачів освіти.

Самоврядування здобувачів освіти популяризувало роботу музею за межами закладу. Особливо тісно співпрацювали із Сумською обласною універсальною науковою бібліотекою: проведені студії з українського народознавства «Краю мій слобожанський» (2018), «Обереги мої українські, ви прийшли з давнини в майбуття» (2019), «Скарби з родинної скрині» (01.09.2020), «Вінок калиновий сплітаю із звичаїв рідного краю» (01.09.2021) – з використанням предметів музейного фонду для учнів закладів середньої освіти міста.

Освітньо-виховна робота в музеї

Активна освітньо-виховна діяльність організована на принципах музейної педагогіки і спрямована на проведення занять зі  здобувачами освіти закладу і учнями закладів середньої освіти мікрорайону;підготовку і проведення народознавчих свят, окремих  народних обрядів згідно з народним календарем, серед яких найцікавішими були: «Українська хата – на свята багата», «Щедрий вечір, добрий вечір», «Свято різдвяної куті», «Різдвяна вітальня в музеї», «Колядує Україна», «Різдво, осяяне янгелом», краєзнавчі посиденьки «Вінок калиновий сплітаю із звичаїв рідного краю», конкурс колажів «Я пишаюся своїм родом»;

використання музею і його зібрання для натуральних замальовок предметів народного побуту юними художниками і засвоєння пасивної лексики (як то: хата, тин, глечик, горщик, вишитий рушник, лава, піч) дошкільниками;

проведення майстер-класів з народознавчих тем: «Обереги жіночої долі» (2018), «Великодній сувенір» (2019), «Витинанка в інтер’єрі» (2020). Вмотивованість і важливість роботи виражається гаслом: «Створити у своєму житті такі речі, щоб вдячні нащадки захотіли це зберегти і передати наступним поколінням».

ДИНАМІКА ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МУЗЕЙНИМИ ЗАСОБАМИ

До 2020року  екскурсії в музеї протягом кожного навчального року проводили для близько тисячі шестисот екскурсантів (протягом календарного року це 252 екскурсії (2019): це дошкільники, учні закладів середньої освіти області, студенти фахових коледжів. А в період карантину у зв’язку з обмеженнями: 2020 році – 20, а у 2021 – 78.

Окрім того, в музеї проходять близько 72 занять з вихованцями різновікових категорій та близько трьох виховних заходів, які також систематично проводяться і повторюються на замовлення педагогів закладу. Це такі заходи як: «Рідний край в музейних експонатах», «Доторкнись до першоджерел», «Мій край і я його частинка». Також в кінці навчального року проводиться на базі музею еколого-патріотична гра-квест «Ми українці! Це звучить гордо!».

Студенти Сумського педагогічного університету імені   А. С. Макаренка, які проходять практику на базі ЦЕНТУМ СМР, ознайомлюються із методикою позашкільної роботи та елементами музейної педагогіки «Музейна педагогіка в системі роботи ЦЕНТУМ СМР» під час екскурсії в краєзнавчо-етнографічному музеї. Педагоги закладу діляться досвідом роботи з музейної педагогіки та краєзнавчими знахідками перед курсантами курсів підвищення кваліфікації Комунального закладу Сумського інституту післядипломної педагогічної освіти.

Педагоги освітніх закладів міської громади мають змогу використовувати базу музею самостійно, попередивши і узгодивши відвідини із адміністрацією закладу.

ТЕМАТИКА МУЗЕЙНИХ ВИСТАВОК

З 2015 по 2020 рік у музеї експонувалися виставки старожитностей: «Будень і свято жіночої  хустки» (2015), «Лялька-мотанка – материнський оберіг» (2016); «Родинний український сувенір» (2017), «Родинний оберіг» (2018), «Парад святкових витинанок для прикрашання житла» (2019). «Від хати до сучасної квартири» (2020). Виставки старожитностей організовувалися із залученням батьківської громади з метою популяризації родинних цінностей та сприяння в розширенні досліджень про матеріальні цінності в житті українського народу. Педагоги, вихованці та їх батьки ділилися із відвідувачами музею родинними раритетами, реліквіями і просто сувенірами, які вони зберігають в родинах, ідентифікуючи себе як українці.

У 2019 в краєзнавчо-етнографічному музеї була розміщена експозиція інтерактивного музею історії АТО. Здобувачі освіти та гості закладу мали змогу познайомитися з експонатами з передової, прослухати спогади учасника АТО, голови ради громадської організації «Таланти Сумщини» Литвиненка Олега Володимировича. Екскурсію супроводжував слайд-фільм «Від козаків до кіборгів» про подвиг тих, хто відстоював донецький аеропорт. Експозиція знайомила з експонатами та світлинами з передової, з різними видами зброї, одягом військових, предметами побуту захисників, прапором-оберегом з підписами бійців, подарованим воїнам АТО учнями закладу загальної середньої освіти № 2 міста Суми.

Експозиція дала можливість  поєднати сучасну і традиційну історію народу, пробудити бажання наслідувати найкращі приклади мужності борців за свободу та незалежність України, відстоювати суверенітет та територіальну цілісність рідної держави.

ПЕРЕЛІК ТЕМАТИЧНИХ ЕКСКУРСІЙ

У арсеналі педагогів та самоврядування здобувачів освіти краєзнавчо-етнографічного музею оглядові екскурсії на теми: «Традиційна українська хата – колиска рідного народу», «Духовні якорі традиційної української звичаєвості» і  презентаційні екскурсії для учнівської молоді та педагогів. До Дня відкритих дверей закладу розроблена екскурсія «Музей запрошує на гостину».

Юні екскурсоводи різних вікових категорій на краєзнавчому матеріалі проводять тематичні екскурсії: «Традиційний український одяг», «Гончарні традиції Сумщини», «Старожитності рідного краю», «Українська хата – берегиня роду», «Вертеп в Україні», «На хустки Україна багата», «Святкові витинанки для прикрашання житла», «Світ української родини», «Здоров’язбережувальні основи організації традиційного народного побуту», «Обереги рідної оселі», «Посуд у побуті українців», «Човникове ткацтво на Сумщині», «Загадки давнього українського побуту», «Нема без кореня рослини, А нас, людей, – без Батьківщини», «Речі побуту: із давнини в сучасність».

Інтер’єр української хати дає змогу знайомити не тільки з господарським устроєм, але і з моральними основами життя народу.

Протягом 2020-2021 років у музеї проводилися тематичні екскурсії: «Батьківська хата», «Рідний край в музейних експонатах», «У звичаях, традиціях, обрядах живе народу праведна душа». У 2021 році музейні поповнення дали змогу розширити тематику екскурсій. Запроваджена нова тематична екскурсія: «Праска в милому і майбутньому».

КРАЄЗНАВЧО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА МУЗЕЮ

З 2015 року здійснено 5 походів з вивчення стародавніх знарядь праці, предметів побуту, одягу, житла на території краю у селах Біликівка і Супрунівка Білопільського району (2015, 2019), Яструбине Сумського району (2016), Сніжки та Хустянка Буринського району (2017, 2018). Здобувачі освіти стали першовідкривачами певних народознавчих фактів, а саме про прізвище Вірченко і його зв’язок із ремеслом тиноплетіння, запис оригінальних загадок, звичаїв, пов’язаних з цим, про відмінності в забудові садиб Білопільського (Слобожанщина) і Буринського (Гетьманщина) районів,  що підвищило їх інтерес до пошуку і досліджень. Результати експедицій описані в дослідженнях, які брали участь у всеукраїнських конкурсах, експедиціях, презентувалися на обласних краєзнавчих конференціях.

З 2015 по 2020 рік виконані наступні пошуково-дослідницькі роботи здобувачів освіти:

«Хустка в житті української жінки» (2015),

«Тин як традиційна ознака українського подвір’я» (2016),

«Дерев’яна ложка в спогадах наших сучасників» (2016),

«Дерево життя у рушниках Сумщини» (2017),

«Квіти в Україні – споконвічна прикраса подвір’я» (2017)

«Півник-свищик у кераміці Сумщини» (2018),

«Гончарні вироби в побуті українців» (2018),

«Регіональні особливості ляльки-мотанки на Сумщині» (2019),

«Вареники в українській культурі» (2020),

«Верба в народних традиціях природокористування населення Сумщини» (2020),

«Осередки народних ремесел сучасної Сумщини» (2020),

«Соняшник – шанована в народі квітка» (2020).

Досліджувані теми знаходять практичне застосування для юних дослідників: підготовка змісту власної екскурсії для екскурсовода, створення творчих робіт. Краєзнавчі відомості про об’єкти досліджень стають у нагоді під час проведення оглядових і тематичних екскурсій. На підставі проведених досліджень оформляється паспорт певного експонату, виготовляються допоміжні матеріали, «портфель екскурсовода» збагачується територіальними загадками, прислів’ями, легендами, спогадами.

МЕТОДИЧНА РОБОТА ПЕДАГОГІВ  ТА ФАХОВІ СЕМІНАРИ НА БАЗІ МУЗЕЮ

З метою активізації діяльності краєзнавчо-етнографічного музею закладу була розроблена інтерактивна гра «Вивчаємо традиції рідного краю». Гра була проведена для вихованців різних вікових категорій закладу та в рамках міського екологічного круїзу «Таємниці рідної землі» для вихованців закладів позашкільної освіти  міста Суми (18.05.2018).

Презентується музейне зібрання і для учасників Всеукраїнських олімпіад, які відбуваються в Сумах (30.03. 2016).

Під час проведення дня відкритих дверей закладу «ЦЕНТУМ – перлина позашкілля Сумщини» члени учнівського самоврядування презентують краєзнавчо-етнографічний музей шляхом проведення екскурсії та народознавчого квесту.

Робота краєзнавчо-етнографічного музею презентується в межах освітньо-педагогічних заходів міста і області. 

Інтерактивна гра «Вивчаємо традиції рідного краю»  була проведена під час засідання семінару для педагогів ЦЕНТУМ (2016), семінару методистів закладів позашкільної освіти міста (2016), в рамках обласного об’єднання педагогів, які працюють з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку «Формування життєвої компетентності у вихованців дошкільного віку» (17.05.2017).

Досвід роботи краєзнавчо-етнографічного музею був представлений під час:

міського семінару методистів закладів позашкільної освіти «Формування національної свідомості особистості у закладі позашкільної освіти засобами музейної педагогіки» в доповіді «Музейна педагогіка як засіб національно-патріотичного виховання особистості» (Мельник С. П., 2015);

засідань методичної ради з координаційної роботи шкільних музеїв міста Суми (2016, 2019);

засідання школи молодого педагога ЦЕНТУМ СМР в доповіді «Використання експозиції краєзнавчо-етнографічного музею ЦЕНТУМ СМР у національно-патріотичній роботі з вихованцями» (Мельник С. П., 2017, 2020);

презентаційних екскурсій у краєзнавчо-етнографічному музеї для учасників міських, обласних семінарів вчителів (2015, 2016, 2017, 2018, 2019), обласного методичного об’єднання методистів, керівників творчих об’єднань  декоративно-ужиткового профілю (2018);  для учасників Всеукраїнського навчального тренінгу для регіональних координаторів програми GLOBE в Україні (09.06.2016); Всеукраїнського семінару-наради для директорів обласних і Київського закладів позашкільної освіти еколого-натуралістичного напряму «Нові виміри результативності позашкільної освіти: вимоги часу, сучасні практики» (31.10.2018).

Така цілеспрямована просвітницько-методична робота допомагає педагогам-екскурсантам гідно репрезентувати духовну культуру нації у професійній діяльності.

СПІВПРАЦЯ З МУЗЕЙНОЇ РОБОТИ З ІНШИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ.

ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ МУЗЕЙНОЇ КОЛЕКЦІЇ

Краєзнавчо-етнографічний музей тісно співпрацює з науковцями Сумського обласного краєзнавчого музею, Сумського обласного художнього музею ім. Н. Х. Онацького, Сумською обласною універсальною науковою бібліотекою. Вони надають методичну допомогу в оформленні музейної документації, оцінці зібраних предметів; проводять лекції на базі музею.

Актив учнівського самоврядування тісно спілкується із музеями при закладах освіти міста.

У результаті учнівських досліджень створено банк народознавчих осередків міста Суми і області. Це дає можливість обмінюватись досвідом роботи, мати консультантів і помічників під час організації експедицій в певну місцевість.

Самоврядування здобувачів освіти популяризувало роботу музею за межами закладу. Особливо тісно співпрацювали із Сумською обласною універсальною науковою бібліотекою: проведені студії з українського народознавства «Обереги мої українські, ви прийшли з давнини в майбуття» (01.09.2015), «Скарби з родинної скрині» (01.09.2016). «Краю мій слобожанський» (2017), «Вінок калиновий сплітаю із звичаїв рідного краю» (03.09.2018) – з використанням предметів музейного фонду для учнів шкіл міста.

Під час карантинних обмежень на сайті закладу був доступний перегляд оглядової екскурсії в музеї «Класна екскурсія». Режим доступу: Класна екскурсія. Краєзнавчо-етнографічний музей youtube.com/watch?v=PuoB49D9okQ.

Популяризувалася робота музею у 2020 році на сайті управління освіти і науки Сумської міської ради. Режим доступу: https://osvita.smr.gov.ua/

Відповідальна за роботу музею методист Мельник С. П. постійно проводить консультації з питань використання музейних предметів в освітньому процесі закладу, співпрацює з батьківською громадою, організовуючи для них тематичні екскурсії в музеї та залучаючи до поповнення фондів; пройшла експрес-курси «Шкільний музей і основи музейної педагогіки».

РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КРАЄЗНАВЧО-ЕТНОГРАФІЧНОГО МУЗЕЮ

Краєзнавчо-етнографічний музей має грамоту управління освіти і науки Сумської міської ради за якісну організацію просвітницької роботи серед учнівської молоді та пошук історичних фактів і матеріалів із життя українського народу (10.12.2013), грамоту управління освіти та науки Сумської міської ради за зайняте ІІ місце в міському огляді-конкурсі шкільних музеїв (2016).

Ефективність використання зібрання музею в освітній роботі зі здобувачами освіти підтверджується нагородами і призовими місцями, які отримали вихованці презентуючи дослідно-пошукові роботи, виконані на базі музею:

ІІІ місце у фінальному етапі Всеукраїнського конкурсу дослідно-експериментальних робіт з природознавства «Юний дослідник»  (дослідницька робота  «Вареники в українській культурі» (2020);

І місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу дослідно-експериментальних робіт з природознавства «Юний дослідник» (дослідницька робота «Хустка в житті української жінки» (2015);

І місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу дослідно-експериментальних робіт з природознавства «Юний дослідник» (дослідницька робота  «Півник-свищик в кераміці Сумщини» (2018);

І місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу дослідно-експериментальних робіт з природознавства «Юний дослідник» (дослідницька робота «Вареники в українській культурі» (2020);

ІІІ місце у обласній краєзнавчій конференції учнівської молоді «У світі краєзнавчих відкриттів» у секції за напрямом Всеукраїнської експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна» (дослідницька робота «Регіональні особливості ляльки-мотанки на Сумщині» (2019);

І місце в міському етапі Всеукраїнської експедиції «Моя Батьківщина – Україна» (дослідницька робота «Гончарні вироби в побуті українців» (2018);

ІІ місце в міському етапі Всеукраїнської експедиції «Моя  Батьківщина – Україна» (дослідницька робота «Дерево життя у рушниках  Сумщини» (2017);

ІІ місце міського етапу обласного конкурсу фотоматеріалів «Слобожанський оберіг» за завданнями обласного соціально-освітнього національно-патріотичного проєкту «Голос крові: ми – Українці!» (дослідження української сорочки (2017);

І місце міського етапу обласного конкурсу фотоматеріалів «Слобожанський оберіг» за завданнями обласного соціально-освітнього національно-патріотичного проєкту «Голос крові: ми – Українці!» (дослідження регіональних особливостей приготування та подачі українського борщу (2018);

ІІ місце на VІІ міському екологічному конгресі «Краса землі у твоїх руках» (дослідження «Верба в народних традиціях природокористування населення Сумщини» (2020);

Грамота управління освіти і науки Сумської міської ради за активну діяльність з вивчення історичної та культурної спадщини рідного краю, високий рівень виконання дослідницьких робіт в міському етапі Всеукраїнської краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Моя  Батьківщина – Україна» (дослідження «Верба в культурі Сумщини в сучасному освітленні» (2020).

У 2019 році екскурсовод музею, вихованка гуртка «Краса і здоров’я», Єременко Ольга брала участь у І етапі Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів музеїв навчальних закладів «Край, в якому я живу».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про музей та музейну справу» Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 25, ст. 191; м. Київ 29 червня 1995 року № 249/95-ВР

2. Положення про музеї при дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладах, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України // Наказ Міністерства освіти і науки України від 22.10.2014 – № 1195. – [Електронний ресус]. – Режим доступу: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/z1415-14

3. Виховання особистості учня засобами музейної педагогіки. – 2015. – Вип. 68. – С. 119-123. – [Електронний ресус]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppn_2015_68_22

4. Ковальчук Є. Музей у сучасному світі: розробка наукової концепції // Волинський музейний вісник: Наук. зб. / Упоряд. А. Силюк, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2012. – Вип. 3. – С. 17-22. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://volyn-kray-mus.at.ua/publ/muzej_u_suchasnomu_sviti_rozrobka_naukovoji _koncepciji/1-1-0-62)

5. Караманов О. В. Музейна педагогіка в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи // Освіта та педагогічна наука. – 2012. – № 3. –  С. 5-12.

6. Удовиченко І. Музейна педагогіка: теорія і практика. – К.: Логос, 2017. – 72 с.

7. Класна екскурсія. Краєзнавчо-етнографічний музей – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: youtube.com/watch?v=PuoB49D9okQ

Патріотичне виховання в краєзнавчо-етнографічному музеї

Краєзнавчо-етнографічний музей ЦЕНТУМ СМР покликаний відновити ланцюг історичної пам’яті, зв’язок поколінь, формувати національний світогляд і патріотичну позицію наших сучасників.

У січні-лютому 2023 року на тематичних екскурсіях тут побували вихованці загальноосвітніх і спеціалізованих закладів №№ 6, 15, 17 міста Суми  та  відвідали музей вихованці ЦЕНТУМ СМР в межах проведення патріотичних заходів до Дня Соборності, Дня єднання в Україні, Дня рідної мови. Вихованці гуртка «Мовленнєва грамота» закріплювали на заході  знання про традиції зимових святкувань в Україні; вихованці клубу «Цікаве дозвілля» проводили локації патріотичного квесту «Ми – єдина Україна»; вихованці школи розвитку і творчості «Барвінок» натхненно розглядали предмети старовини, щоб створити власні творчі роботи.

Педагоги уміло використовують музей в інтересах передачі суспільного досвіду та зміцнення почуття національної гідності сучасному поколінню незламних українців.

МУЗЕЙ ХЛІБА

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ МУЗЕЮ ХЛІБА

Виховання національної свідомості громадянина нашої держави можливе лише на високих ідеалах і традиціях українського народу. Однією з них є шанобливе ставлення до хліба. Одним із напрямків освітньої роботи Комунального закладу Сумської міської ради – Сумський міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді (ЦЕНТУМ, Центр) є розвиток творчої особистості на основі поєднання вимог часу і національної духовної спадщини. Тому у 2000 році в закладі створено експозиційно-виставковий комплекс з народознавства, який включає два напрями: краєзнавчо-етнографічний («Українська хата») та історичний («Музей хліба»).

У 2007 році музей хліба набув зареєстрованого статусу (свідоцтво від 06.12.2007 р. № 19-168 «Про реєстрацію музею при навчальному закладі, що перебуває у сфері управління міністерства освіти і науки України»). Основною метою роботи комплексу є виховання національної свідомості громадянина України, успадкування молодим поколінням духовних надбань українського народу, формування розвиненої духовності, моральної, естетичної, інформаційної, трудової, екологічної культури, популяризація бережливого і економного ставлення до хліба.

Виховання учнів на трудових традиціях, примноження звичаїв, обрядів нашого народу пов’язаних з хлібом, проведення профорієнтаційної роботи, виховання поваги до хліборобської праці, до людей, зайнятих найвідповідальнішою місією – вирощуванням хліба, є основними завданнями діяльності музею. Ініціатива педколективу Центру про створення музею хліба знайшла підтримку у представників ВАТ «Сумський хлібокомбінат» (директор Соловйов І.С.), ДАК «Хліб України» (директор Соболевський Ю.М.). Керівництво цих підприємств надало допомогу в обладнанні музею, зразки своєї продукції для експозицій. Працівники ВАТ «Сумський хлібокомбінат» (виробничий відділ, лабораторія якості, майстри-пекарі) провели консультації з питань технології випікання хліба та його збереження. Очолила роботу по створенню музею хліба педагог ЦЕНТУМ Василець Раїса Василівна.

ОПИС ЕКСПОЗИЦІЇ МУЗЕЮ ХЛІБА

У музеї наявна наступна документація: інвентарна книга, акти прийому експонатів до музею, Положення про музей хліба Комунального закладу Сумської міської ради – Сумський міський центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, уніфікований паспорт музею, свідоцтво про реєстрацію, тексти екскурсій, фондова картотека.

Для ознайомлення відвідувачів з експонатами музею хліба створено експозиційні розділи: інформаційний, історія хліборобства та хлібопечення, колекція зернових культур, зразки хлібобулочних виробів, колекція продуктів переробки зерна, Голодомор 1932-1933 років.

У музеї зібрані експонати, які розповідають про історію хліба, його значення для людини, походження основних зернових культур.

Нікого з відвідувачів музею не залишають байдужими інформаційні матеріали, які розміщені на стендах за розділами: початок землеробства, хліб революції, хліб війни, подвиг хліборобівцілинників, видатні селекціонери, зернові хлібні культури Сумщини, центри походження зернових культур.

Експозиційні матеріали дають можливість школярам дізнатися про особливості випікання хліба в давнину. На основі історичних джерел надається дітям інформація про хлібні злаки, про археологічні знахідки зернових культур; зародження землеробської культури в нашій країні, про майстерність слов’ян – хліборобів.

Викликає цікавість у відвідувачів давнє знаряддя праці хліборобів, пекарів: серп, ціп, решето, лопата, коса, рогач, пікна діжа, макітра та інший керамічний посуд (16 експонатів).

Для формування у дітей цілісного уявлення про послідовність і необхідність різних трудових процесів на шляху, по якому приходить до нас хліб: зерно – рослина – зерно – борошно – хліб, оформлена експозиція зернових культур – пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, гороху, окремих харчових продуктів (близько 44 експонатів). Для ознайомлення учнів з хлібними злаками є виставковий блок, який представлений стендовим матеріалом (7 шт.)по ознайомленню з центрами походження хлібних злаків по групах: І група – пшениця, жито, ячмінь, овес; ІІ група – кукурудза, просо, рис, сорго; ІІІ група– горох, сочевиця, чина, квасоля, люпин, соя.

Багата і щедра земля Сумщини. На її полях визрівають золота пшениця, жито, овес, просо та інші зернові культури. Життя людей тісно пов’язане з ними. Пшениця, кукурудза, ячмінь, просо – це найдавніші рослини. Людина їх почала вирощувати дуже давно. Зернові культури – джерело білка, крохмалю, вітамінів, незамінних у харчуванні людини і тварин, їх широко використовують для виробництва різних продуктів і речовин у харчовій, хімічній, парфумерній промисловості, про що і розповідає експозиція (20 фото).

Для ознайомлення представлені зернові культури нового покоління такі як: тритикале, пшениця сорту «Катюша», гречка сорту «Сумчанка».

Тритикале є проміжною між пшеницею і житом формою рослин. Цінні ознаки – крупне зерно з високим вмістом білка, комплексний імунітет до грибкових захворювань, висока зимостійкість, великий потенціал продуктивності. Гречки «Сумчанка», «Крупинка», «Іванна» стали національним надбанням України. Гречка «Сумчанка» занесена в світову книгу рекордів сільськогосподарських досягнень за урожайність. Ці зернові культури музей отримав від Сумського інституту агропромислового виробництва с. Сад, який існує на базі науково-дослідної сільськогосподарської станції, а деякі злаки вирощені вихованцями на навчально-дослідницькій ділянці ЦЕНТУМ.

У експозиції музею представлено 70 зразків російського, польського, швейцарського, італійського, вірменського і німецького хліба. Різноманітні лаваші, східні солодощі та інші закордонні ласощі.

Повсякденний хліб вітчизняного виробництва різної форми з домішками (родзинками, маком, повидлом, висівками, кмином) представлений 110 експонатами; 65 зразків булочних виробів, 33 короваї Сумщини – символів родючості, щедрості нашої землі, достатку, добробуту і гостинності; 220 видів печива та 4 види галетних виробів для воїнів ООС; 2 хлібних вироби для космонавтів; 33 зразки ритуальних хлібів; 18 зразків пряників; 17 сувенірних виробів.

Експозиція музею, присвячена голодомору 1932-33 років представлена 30 видами хлібів, їх замінниками та близько 15 друкованих матеріалів (тексти бесід, виховних годин, заходів).

З кожним роком поповнюється колекція хлібних виробів. У експозиції представлені нові зразки хліба з інших областей України, національні види хлібів Росії, Грузії: лаваш месхетинський, лаваш трапезний, лаваш бердзнулі, булка «Горбушка»; хлібні вироби, виготовлені за німецькими і французькими рецептами, окремі вироби українських пекарів: хліб гречано-медовий, хліб «Бокато з фруктами», хліб «житньо-пшеничний», хліб «Житній бездріжджовий», хліб «Слобожанський», хліб «Косівщинський», багет «Солодовий», хліб «Зерновий», калач «Волинський», хліб «Карелія» та «Станичний».

МЕТА, ЗАВДАННЯ, НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЮ

Активна діяльність музею організована на принципах музейної педагогіки і спрямована на: проведення навчальних занять з вихованцями закладу і учнями шкіл мікрорайону; підготовку і проведення народознавчих свят; проведення оглядових і тематичних, рекламних і навчальних екскурсій для різних вікових категорій, досліджень вихованців у межах всеукраїнських конкурсів; організацію виставок до ювілейних чи визначних дат у житті українського народу; облік, систематизацію, збереження, популяризацію та опис експонатів; удосконалення та поповнення існуючої експозиції.

Для успішного формування у дітей чітких і усвідомлених уявлень про працю людей, завдяки якій ми завжди маємо на столі смачний хліб і найрізноманітніші хлібні вироби, для виховання інтересу і поваги до праці хліборобів, пекарів співробітники музею проводять тематичні бесіди, масові заходи різної тематики, музейні заняття, уроки-реквієми, оглядові, навчальні та тематичні екскурсії, вікторини, конкурси малюнків та творів, зустрічі з цікавими людьми. Ці заходи передбачають не лише розвиток у дітей творчих здібностей, формування любові до природи, пізнавальних, етичних, естетичних уявлень, професійної орієнтації, а й, насамперед, залучення молоді до вивчення духовної спадщини свого народу, його національної культури, історії, традицій, звичаїв, закладання основ цілісного внутрішнього змісту особистості, її національної самосвідомості та світогляду.

З янголом у серці

У краєзнавчо-етнографічному музеї організована виставки творчих робіт здобувачів освіти відділу декоративно-ужиткового мистецтва і відділу екології та краєзнавства «З янголом у серці». На виставці побували вихованці закладу та екскурсанти Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 29.

Рушники до хліба слобожанського краю

Вихованці ЦЕНТМ СМР провели краєзнавчі посиденьки «Рушники до хліба слобожанського краю» в краєзнавчо-етнографічному музеї закладу. Учасники коротко познайомилися із експонатами, які використовувалися в обрядовості, пов’язаній із хлібом. В межах заходу відбулася зустріч із Заслуженим майстром народного мистецтва України Кириченко Ларисою Михайлівною. Діти із захопленням розглядали рушники майстрині, знайомилися з їх символікою та використанням у звичаєвій обрядовості. Вихованці поставили багато запитань Ларисі Михайлівні і отримали на них вичерпні відповіді, а також уявлення про працю вишивальниці.

Земля Сумщини багата на традиції і мистецькі таланти. Молоде покоління продовжить їх і наповнить новим змістом.